20 березня 2010 року у Кіровограді відбулася обласна конференція громадсько-політичних організацій аграрного спрямування сфери садівництва, городництва та органічного землеробства. її учасники підписали першу в Україні угоду про співпрацю, солідарність та взаємодію між обласною організацією Аграрної партії України, обласною організацією Всеукраїнської незалежної профспілки «Сади України», обласною радою садівників і городників, обласною організацією Асоціації органічного землеробства і садівництва України, обласною Селянською спілкою «Україна-Центр» для ведення переговорів з органами державної влади, політичними партіями, іншими громадськими організаціям на основі принципів соціального партнерства, самостійності, самоврядності, взаєморозуміння, дотримання норм законодавства укладання договорів та угод.
Майже два місяці минуло відтоді, як відбулися звітно-виборні збори обласної організації Аграрної партії України. По суті то були збори відродження партії на теренах нашого краю, одним з етапів відродження партії загалом в Україні. Справа в тім, що через амбіції окремих політиків АПУ, створена ще 1996року, зазнала значних метаморфоз, основний зміст діяльності Аграрної партії України - захист інтересів працівників АПК та жителів села - було знівельовано. Але зважаючи на численні звернення сільських трудівників, ініціативною групою 7жовтня 2006 року було скликано Установчий з'їзд, який відродив Аграрну партію України.
Особливого значення набув другий етап іі позачергового з'їзду партії, який пройшов 31 жовтня минулого року і затвердив нову редакцію Статуту, Програми партії, а також оновив центральні керівні органи партії. Таким чином, з 'їзд фактично заклав юридичну та правову основу для подальшої розбудови партії, що дає можливість з оптимізмом дивитись у майбутнє.
Про те, що відроджена партія починає здобувати авторитет, до неї тягнуться інші політичні сили та громадські організації, засвідчила й обласна конференція.
ТРУДНОЩІ ПОДОЛАЄМО РАЗОМ
Валерій ФЕДЮЧЕНКО, голова ВНП «Сади України», голова обласної ради садівників і городників
Ні для кого не
є таємницею те, що сільське господарство України перебуває у критичному стані. Разом із селом гине садівництво та городництво. Ми дожилися до того, що завозимо овочі й фрукти з інших країн, ще більше заганяючи нашого виробника у глухий кут. А погляньте, що ми завозимо! Заморські садовина і городина щедро «збагачені» різними нітратами, консервантами, біодобавками, які рано чи пізно позначаться на нашому здоров'ї або здоров'ї прийдешніх поколінь.
Ще за радянських часів було прийнято важливе рішення щодо забезпечення кожного бажаючого садовою чи городньою ділянкою, і багато хто скористався наданою можливістю. Станом на 2000 рік в Україні налічувалося 3 мільйони 200 тисяч земельних ділянок, 760 тисяч дачних господарств. Лише в нашій області створено понад 250 товариств, які об'єднали майже двісті тисяч мешканців міст і селищ. Але нині йде шалений тиск на садівничі та городні товариства, а також на самих садівників і городників. Мета цього тиску зрозуміла: забрати у людини шмат землі, який для багатьох є останньою можливістю вижити у цей скрутний час.
Справді, про проблеми галузі, проблеми села говорять в останні роки багато, але, на жаль, у розвитку сільського господарства мало що змінюється. Так, наприклад, ще до початку конференції, пощастило поговорити із жінкою, яка працює у відділі захисту рослин одного з районів області. Вона розповіла дивовижні речі про те, як у порушення всіх норм, здійснюється обприскування площ проти шкідників, підживлення за допомогою літальних апаратів і т. ін. Уже пізніше, при обговоренні доповіді, керівник насінницького дослідного господарства «Червоний землероб» із Бобринецького району розповів про проблеми свого напряму. Інші виступаючі говорили про садівничі товариства та непросту приватизацію землі. Проте, говорити про все це можна довго, але насправді ліпше від того не стане: щоб вирішити щось, потрібно мати важелі впливу. Одним із таких важелів є участь у роботі місцевих, сільських, селищних – рад, де представництва партія поки що не має.
