30 січня 2010 року відбулася звітно-виборна конференція Кіровоградської регіональної організації Аграрної партії України.
У своїй доповіді голова обласної партійної організації Володимир Юренко зазначив, що конференція проходить у складних політичних і соціально-економічних умовах, викликаними президентськими виборами та фінансово-економічною кризою. Не легко доводиться і самій партії, відроджуючись в умовах жорсткої політичної конкуренції.
Володимир Аврамович нагадав делегатам тернистий шлях, яким пройшла партія аграріїв. Створена у грудні 1996 року, за короткий час вона здобула прихильність багатьох селян, її програмні цілі були конкретними і зрозумілими. Та у 2004 році «на верхах» з якоїсь причини вирішили перейменувати партію на Народну Аграрну. У цій назві дехто відчув, за словами Володимира Юренка, запах гною, і з 2005 року партія отримала іншу назву – Народна. Зміна назви принесла й зміни до стратегічного курсу і тактичних завдань. Основний сенс діяльності Аграрної партії України – захист інтересів працівників агропромислового комплексу та жителів села було знівельовано. У той же час лідери різних політичних сил використовували селян для досягнення своїх цілей. Споглядати таку картину далі не можна було, тому у жовтні 2006 року, зважаючи на чисельні звернення селян, ініціативна група скликала установчий з’їзд, який і відродив Аграрну партію України. У нашій області партійну організацію було відновлено у березні 2007 року.
Друге народження партії відбувалося (власне кажучи, цей процес ще триває) болісно. «Аграрники», які перейшли у «народники», а серед них чимало тих, хто обіймає керівні посади різного рівня, і чути не хочуть про стару-нову політичну структуру. Рядовим партійцям, які з однієї партії (напевне «списком») потрапили до іншої, тепер незручно «міняти орієнтацію». Хоча багато з них погоджуються, що в Україні немає помітної політичної сили, яка повною мірою відстоювала інтереси селян у різних сферах життя і діяльності.
І ось саме в таких умовах в області все ж спромоглися створити 12 районних, чотири міські та дві районні у м.Кіровограді організації Аграрної партії України.
- На жаль, - каже Володимир Юренко, - ми ще не змогли створити партійні організації у ряді районів, зокрема у Гайворонському, Голованівському, Ульяновському, Петрівському, Кіровоградському, хоча однодумців там маємо чимало.
У читача, напевне, викликає подив той факт, що у Кіровограді, де мешканці, здавалося б, далекі від проблем села, створено три організації Аграрної партії. Проте голова міської парторганізації, голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Сади України» Валерій Федюченко переконаний, що проблеми аграріїв і проблеми так званих дачників багато в чому спільні. Як зазначив Валерій Степанович, в області 250 садівничих товариств, майже дві тисячі міських жителів працюють на земельних ділянках, забезпечуючи свої сім’ї фруктами і городиною. Але відсутність закону про садівничі і городні товариства призводить до того, що чимало дачників, штатних працівників товариств у деяких випадках не можуть знайти правди. А хто лобіюватиме прийняття Верховною Радою закону про садівничо-городні товариства, як не Аграрна партія? Цю думку доповнила у своєму виступі й голова Кіровської районної у м. Кіровограді партійної організації Любов Рожкова, якій доводилося пооббивати чимало порогів, щоб узаконити право власності на землю член
ів одного із садівничо-городніх товариств обласного центру.
Звісно, у селян проблем значно більше. На них детально зупинилися у своїх виступах Петро Панібратенко – директор дослідного господарства «Червоний землероб» Бобринецького, Володимир Островий з Кіровоградського, Андрій Колос з Онуфріївського районів та інші. Питання, порушені ними, болять кожному селянину – працевлаштування, особливо у зимовий період, газифікація населених пунктів, транспортне сполучення, медичне забезпечення та ін. А не вирішуються вони роками тому, що хліборобська праця належним чином не поціновується – вартість сільгосппродукції вкрай низька, тоді як вартість техніки, запасних частин до неї, паливно-мастильних матеріалів непосильно висока. Заступитися за селянина фактично нікому, тому що ні у парламенті, ні у місцевих радах аграрії не мають своєї політичної сили, а та, яка тільки-но починає заявляти про себе, ще недостатньо зміцніла організаційно.
- Нас не повинно лякати те, що наші ряди не чисельні, - сказав у своєму виступі заступник голови Аграрної партії України Олександр Шевченко. - Найголовніше те, що ми маємо потужну підтримку і пересічних селян, і керівників агроформувань. Отже, партія має майбутнє. І вона не миритиметься з тим, що в умовах, коли аграрний сектор економіки виробляє 18 відсотків валового внутрішнього продукту, забезпечує майже на 70 відсотків фонд споживання, дає в держбюджет України 11 відсотків надходжень, соціально-економічний та культурний рівень розвитку сільського населення залишається низьким, практично відсутні належні умови для всебічного та духовного розвитку особистості, реалізації потенційних можливостей селянина, що стало причиною масової міграції молоді до міста.
Стратегічною метою партії, визначеною її програмою є всебічне сприяння та участь у виробленні державної економічної політики, розбудові засад соціальної, демократичної, правової держави, створення умов для ефективного господарювання, у тому числі в аграрному секторі, поліпшення добробуту селян і всього населення України.
Пріоритетним завданням партії є досягнення в сільській місцевості такого соціально-економічного розвитку, який би відповідав європейським стандартам. Виконання цього завдання можливе лише за умови розвитку національної економіки, ефективного її аграрного сектору та забезпечення демократичного процесу.
Причиною нестабільності в аграрному секторі економіки стало відсутність у Верховній Раді України політичної сили, яка б фахово могла оцінити проблеми та через прийняття відповідних законів брати безпосередню участь у формуванні далекоглядної державної аграрної політики, яка відповідає інтересам селян.
Тому для виконання своєї програми Аграрна партія України ставить завдання формування потужної парламентської сили як у Верховній Раді України, так і в місцевих органах самоврядування, створення там потужних фракцій, які фахово могли б оцінити проблеми і через прийняття необхідних законів і рішень брати безпосередню участь у формуванні ефективної державної аграрної політики, яка відстоюватиме інтереси селян та народу України.
Головні ж пріоритети діяльності регіональної парторганізації полягають у виробленні пропозицій для формування державної економічної політики та створенні умов для ефективного розвитку аграрного сектору економіки області; організації регіональних та місцевих громадсько-політичних акцій, спрямованих на соціальний захист селян. Найближчим часом виконком регіональної та місцеві парторганізації завершить формування списків кандидатів у депутати місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, щоб відповідно до законодавства подати до місцевих рад пропозиції щодо кадрового формування територіальних, окружних та дільничних виборчих комісій на місцеві вибори 30 травня нинішнього року.
Конференція припинила повноваження голови, заступника голови, членів виконкому та ревізійної комісії регіональної парторганізації.
Головою регіональної організації Аграрної партії України обрано Олександра Сокирина. Дякуючи делегатам за виявлену довіру, Олександр Іванович наголосив, що докладе усіх зусиль для розбудови партії на обласному рівні.
Олександр Шевченко запропонував обрати почесним головою регіональної парторганізації Володимира Юренка, побажав Олександру Сокирину успіхів у нелегкій політичній діяльності.
У роботі звітно-виборної партійної конференції взяв участь і виступив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Владов.
До уваги прихильників Аграрної партії України! У бізнес-центрі «Барва» (вул. Дзержинського) відкрито офіс Кіровоградської регіональної організації. Телефони для довідок: 35-00-43 та 35-00-44.
Газета «Народне слово», №8, 02.02.2010 р.
